Не святкуємо. Щодня клята війна забирає найкращих. Вони крадуть у нас години життя, які можна було прожити без відчуття горя, принесеного загарбниками на нашу землю! Проте 10 років – відрізок часу, який варто згадати!
Проєкт копірайтингового агентства Weblana став альтернативою російській текстовій біржі у 2013 році, коли весь український сегмент інтернету був зав’язаний на російському. Коли його просто не існувало, а на українській мові створювались лише одиниці сайтів. Вже тоді було чітке розуміння, що це не правильно і нам не по дорозі!
Маючи два роки практики в написанні текстів для сайтів, які отримували гарні відгуки та давали результати, я вирішила, що потрібно працювати на наш український ринок, хоча й не зовсім мала уявлення, як це робити. Це рішення стало остаточним з анексією Криму у 2014 році.
Крапку було поставлено в спілкуванні з замовницею з Криму, яка багато чого мене навчила в копірайтингу, адже на той час вчитись цьому ремеслу було ніде. Вона щиро пораділа тому, що тепер «Крым наш и мы теперь рассея»…
Було розірвано всі зв'язки з країною-сусідом, яка ненажерливо намагалась поглинути наш україномовний інтернет. У нас не було своїх текстових бірж, аналізаторів семантики, унікальності, програм підбору ключових слів, та багатьох інших параметрів. А більшість оптимізаторів працювали з просуванням саме в Яндексі, використовуючи «зручні» алгоритми аналізу.
Проте не вдалось ворогам викорінити нашу рідну мову з онлайн-мережі. Поступово російський контент, який краще індексувався, став перекладатись на українську. Також повільно почав заповнюватись пошук українськими статтями. Не так швидко, але все ж. Стрімкими моментами активного його розвитку стало закриття Яндексу у травні 2017 року та набуття чинності Закону про перехід сайтів на українську мову у липні 2022 року.
За час повномасштабного вторгнення відбулось найбільше зростання сайтів в українському сегменті, формування повноцінного конкурентного пошуку, можливість підбору українських ключових слів та якісна видача за ними. На сьогоднішній день 100% моїх замовників викладають на сайти український контент і менше половини з них роблять російськомовний переклад, щоб заповнювати другу версію свого сайту.
Чому я зараз тут?
Тому що з початком війни я сказала, що тут моє місце, і я не поїхала…
Не поїхала Оксана з Києва, Євген з Кременчуга, Юрій та Андрій з Харкова, Ігор з Луцька та Євген з Хмельницького, Марта зі Львову, Віталій з Києва, та Людмила, яка лікує людей… Поїхав Олексій з Маріуполя, тому що рашисти знищили це місто, але він продовжив свою справу на Закарпатті.
Вони пережили щоденні повітряні тривоги і темні вечори минулої зими. Кожен окремо і всі разом вони становлять частину мого життя, вони всі не поїхали, а продовжили працювати в Україні, розвивати бізнес та просувати сайти! Вони всі, як і я, вірять в нашу Перемогу і ми разом працюємо на неї!
Дякую всім, хто залишився, хто залишається зі мною довго, адже органічне просування сайтів – це довготривалий процес.
З повагою, Світлана Weblana!
